Казка про пластівці
Давним-давно, на родючих землях України, жили собі дід Василь і баба Параска. Мали вони величезне поле, де вирощували багато різних злаків. Одного дня дід Василь зібрався йти на базар, аби продати зібраний врожай. Одягнув гарну вишиту сорочку, яку йому приготувала баба Параска, аби привабити покупців. Розфасував по мішечках всі злаки і вирушив у путь, співаючи пісеньку:
«Ой там на товчку, на базарі,
Різні злаки продавали.
А я свої повезу,
Всім про них я розкажу
Та й продам!»
Другого дня він знову прийшов на базар. Цього разу йому вдалося трохи продати, але зароблених грошей ледве вистачило тільки на продукти, а так хотілося дідові Василю купити бабі Парасці гарну хустину.
Третього дня дід Василь знову прийшов на базар, розклав свій товар і почав його рекламувати. Але покупці не спішили розкуповувати. Він чекав-чекав та так і задрімав на маленькому стільчику. І тут йому наснився сон. Всі його злаки заговорили людською мовою і почали самі себе розхвалювати, розповідаючи про свою користь.
Першим почав овес: «Мене рекомендують лікарі вживати при наявності цукрового діабету,
хворобах печінки; я добре впливаю на шкіру, волосся та нігті; сприяю поліпшенню пам'яті
й уваги; добре дію
на щитовидну залозу, адже маю в складі йод».
Ячмінь ж мовив: «А я нормалізую артеріальний тиск; зміцнюю м'язи серця, судинну систему; зменшую холестерин в крові; поліпшую мозкову діяльнісь; позитивно впливаю на психоемоційний стан людини».
А жито вихвалялося найбільше: « Я багате клітковиною, яка швидко насичує організм людини, тому мене часто використовують в рецептах дієтичного харчування. Хто страждає на цукровий діабет, повинен звернути увагу на користь житніх пластівців для їхнього організму. А ще мене рекомендують тим, хто слідкує за своєю фігурою, веде активний спосіб життя і займається спортом».
Злаки вихвалялися ще довго, поки не прокинувся дід Василь. Він потягнувся, весело посміхнувся і крикнув: «Оце так! Милі мої, хороші мої! Якщо ж ви такі корисні, то чому би вам не бути разом і не допомагати людям?»
Ось і казочці кінець, а хто
слухав - МОЛОДЕЦЬ!